Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються.
Затяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. затягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться. 2) Затаскиваться, затаскаться. 3) Вербоваться, навербоваться.
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Перевезти із келії в хату на помості. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Ой построю келієчку на крутій горі.
На́діжна (корова). Стельная. Бугаї... скачуть на корови... від чого корови стають надіжні.
Наздрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Замѣтить, усмотрѣть. 2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.
Понамокати, -каємо, -єте, гл. Намокнуть (о многихъ).
Примерки, -рок, ж. мн. Сумерки.
Спасіння, -ня, ж. Спасеніе (духовное). З дурного говіння не буде спасіння. Ой хто мене поцілує, — заробить спасіння. Ум. спасіннячко.
Тинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, шататься. Пішла мати тиняючись, по під тинню валяючись. Тиняється, як кобиляча душа. Мені шаноба скрізь була, бо я без діла не тиняюсь. Тиняюся од села до села, а тепер іду в Полтаву.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea.