Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Ґо́нот, -ту, м. = Ґонт.
Де́куди нар. Кой-куда, кой-гдѣ. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається.
Кирр! меж. Выражаетъ пронзительный крикъ испуганной курицы. На сідало тихе́ чиясь рука жорстка сягає помацьки і курицю хапає... «Кирр! кирр! кудах!».
Перехнябитися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Стара хата вже перехнябилась набік. Санки перехнябились, а я сторч головою.
Поперекручувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перекрутити, но во множествѣ. Коли треба було скарати автора за те, що він поперекручував історію так, як її й досі перекручують, то скарати хиба реготом.
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий.
Протрясти, -су, -сеш, гл.
1) = протрусити.
2) Издержать. На цей позов він багато грошей протряс. В Чернігові аж п'ять кіп протряс.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.