Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Голота, -ти, ж. соб. Голь, бѣдняки. Не йди туди, вражий сину, де голота п'є. Чуб. V. 955. Ум. голотонька. Чуб. V. 1016.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. МВ. І. 97. Холодок ніби лащився до лиця, милував його. Левиц. І.
Підтягувати, -гую, -єш, гл. = підтягати.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Роззувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роззу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть, снимать, снять обувь. Ой у мене в огороді зозуля кувала, — бодай малий не діждав, щоб я тебе роззувала. Найми собі хлопця та маленького, щоб він тебе роззував молоденького. Н. п. Як же роззули чоботи й онучі, то й знайшли зашитих аж пять золотих. Кв. II. 315. 2)о́чі. Взглянуть внимательно? Ном. № 6603.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.