Галасливість, -вости, ж. Крикливость.
Довжина́, -ни́, довжиня́, -ні́, ж. Длина. Гоней троє довжини.
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница.
Зано́гтиця, -ці, ж. Заусеница.
Оболонь, -ні, ж. Низменное луговое пространство. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні.
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому?
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш.
Скількоро мѣст. Нѣсколько. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки.
Стеряти, -ряю, -єш, гл.
1) Издержать, утратить. Багато я стеряла на базарі, — накупила всячини. Коли емірати, то емірати, то все треба день стеряти.
2) — дитину. Имѣть выкидышъ. Відколи я стеряла дитину, мені все гірше та гірше.
Хвук, -ка, м.
1) = фук. Хвук на хвук як піде, то забачиш, що з того нічого не буде.
2) Веретено. Дівки, беріть в руки хвуки (веретена), завтра Великдень.