Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Язувати, -зую, -єш, (-ся), сов. в. від'язати, -яжу, -жеш, (-ся), гл. = відв'язувати, відв'язати, -ся. Харьк.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Жовта́вий, -а, -е. Желтоватый. Желех.
Заві́рки, -рок, ж. мн. Огорожа изъ колышекъ или древесныхъ вѣтвей. Вх. Лем. 414.
На́кожні, -нів, мн. Кожаныя рукавицы.
Плюхкати, -каю, -єш, гл. = хлюпати. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі (чортові) товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать. Драг. 42.
Поменчати, -ся, поменчи́ти, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті. Гн. II. 17.
Чепуруха, -хи, ж. 1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Н. Вол. у. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Cм. чепурка. 2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Котл. Ен. V. 72. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка! Г. Барв. 498.