Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабник, -ка, м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21. 2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Незділивий, нездільний, -а, -е. Неуслужливый. Вх. Зн. 41.
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатер. у.
Протопопа, -пи, м. Протоіерей. Як пожив той піп у нас років зо два, то його зробили протопопою. ЗОЮР. І. 266.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Чуб. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. К. Псал. 190. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами. Левиц. І. 31.
Співання, -ня, с. Пѣніе. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ном. № 539. Ум. співаннячко. Чуб. III. 109.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.