Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висмолювати, -люю, -єш, сов. в. висмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня. Чуб. VII. 387.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Оборотянипя, -ці, ж. Пшено оборонене, но еще не віяне и не глажене.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Роспиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспи́тися, -зіп'юся, -єшся, гл. Распиваться, распиться, распьянствоваться. Вдовин син роспився, розгулявся. Чуб. V. 734. Матка ся роспили, всі грошики пропили. Чуб. V. 1156.
Сороколітній, -я, -є. Сорокалѣтній. О. 1861. І. Кон. 321.
Угорка, -ки, ж. 1) Венгерка, венгерская женщина. 2) Сортъ сливъ: венгерка.
Цеха, -хи, ж. Значекъ, присвоенный цеху или какому либо обществу. Браття зорганизувалось у якесь товариство Кирила та Мефодія, скомпонувало собі статут і навіть має свою цеху — з литого заліза персні, на котрих сяють літери К. М. К. XII. 27. Ум. цешка. Черниг. г.