Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяківський

Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКІВСЬКИЙ"
Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Желех. Ум. гишечки.
Намоска́литися, -люся, -лишся, гл. Пріобрѣсть солдатскія замашки, привычки. Він так намоскалився, що з-під живого п'яти ріже. Ном. № 2926.
Напиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поважничать. 2) Накрасоваться, покрасоваться вдоволь.
Невинно нар. Невинно.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Підчернювати, -нюю, -єш, сов. в. підчорнити, -ню́, -ниш, гл. Подчернивать, подчернить.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату. Стор.
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу. Васильк. у.
Тургун, -на, м. Раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.
Штуряти, -ся, -ряю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = штурляти, -ся. Лохв. у. Штурялись, штовхали один одного. Екат. 2) Всовывать. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.