Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл. — до кого. Привязываться, приставать къ кому.
Витяжка, -ки, ж. Заготовленный цѣльный кусокъ кожи для передней части голенища и головки.
Вільга, -ги, ж.
1) Мокрота, влага.
2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Лисеня́, -ня́ти, с. Дѣтенышъ лисицы. . Ум. Лисеня́тко, лисеня́точко.
Пасока, -ки, ж. Сукровица, кровь. Чи бач, що ледві вже він культі волоче, що так з його юшить і пасока тече. пасокою вмитися. Облиться кровью.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Ум. пстружок.
Фавда, -ди, ж. Часть ґельґова. Cм. ґельґів.
Черевань, -ня, м.
1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись.
2) = череванька.
Четверник, -ка́, м. Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Cм. трійник, п'ятерик и пр.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.