Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигріти Cм. вигрівати.
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Ґля́ґанець, -нця, м., ґля́ґанка, -ки, ж. Створоженное молоко, сладкій творогъ. Аф. 361. Грин. ІІІ. 561.
Зати́кати, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8. 2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. Федьк. 8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Зіткну́тися, -кну́ся, -нешся, гл. Столкнуться.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина. О. 1862. І. 60.
Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка, м. Ум. отъ чіпок.
Штомпель, -ля, м. Часть витушки. (Cм.). Конст. у.