Додатко́вий, -а, -е. Прибавочный.
Дота́скуватися, -куюся, -єшся, сов. в. дотаска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дотаскиваться, дотащиться, съ трудомъ доходить, дойти.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Подумати, -маю, -єш, гл.
1) Подумать; поразмыслить. Ой вийду я до Дунаю, стану, подумаю; стану, подумаю, що долі не маю. Хиба ти подумала, що я украв?
2) Задумать. Подумай жениться — то й діток копиця.
3) — на кого. Заподозрить кого. На Антося ніхто й не подумав.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Пообмахувати, -хую, -єш, гл. Обмахнуть (во множествѣ).
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Вік чоловік почесний. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали.
Приспособитися Cм. приспособлятися.
