Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Відлежувати, -жую, -єш, сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Камен. у. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти. Камен. у.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Рапач, -ча, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться. Лохв. у.
Скрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Скрівавив йому всю пику, — побив.
Уложитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уложиться. Торбо, торбо, укладайсь! Вона гі уложиться. Рудч. Ск. II. 137. 2) Улечься. Вона вже уложилася слабая і стогне. Чуб. Cм. укладатися.