Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. Та винесе самопали, викотить гармати.
Кімлач, -ча́, м. Сѣть въ видѣ верши для ловленія рыбы. То-же что ятір (Cм.), но безъ крыльевъ. и безъ суя́трика.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ.
Пестрюга, -ги, ж.
1) Рыба Acipenser Stellatus, севрюга.
2) Рыба Salmofario, форель.
Підзамчанка, -ки, ж. Жительница мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанки-молодиці.
Полаз, -зу, м. Каждый изъ случающихся въ филипповскій постъ праздниковъ.
Понадколупувати, -пую, -єш, гл. Надковырять (во множествѣ).
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Протягти, -ся. Cм. протягати, -ся.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл.
1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться».
2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися.