Волога, -ги, ж. Влага.
Закиги́кати, -каю, -єш, гл. О чайкѣ: закричать. Тільки закигикала чайка.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Підсвітити, -свічу, -тиш, гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл.
1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати.
2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Позагоюватися, -гоюємося, -єтеся, гл. Зажить (о ранахъ).
Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина.
Порозводвти, -джу, -диш, гл. То-же, что и розвести, но во множествѣ.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Торбанистий, -того, м. = торбаниста.