Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духопелити

Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОПЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОПЕЛИТИ"
Вірити, -рю, -риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.
Голець, -льця, м. Раст. Avena nuda L., овесъ голый. Вх. Пч. II. 29.
Досо́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому. Осн. 1862. VI. 31.
Засмоли́ти Cм. засмолювати.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Зопсувати, -су́ю, -єш, гл. = зіпсувати. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Канев. у. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Ном. № 3232. Cм. запсувати.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ. Вх. З. 44.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Цвентюх, -ха, м. Болтунъ. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОПЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.