Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витурити Cм. витуряти.
Відшукати, -ся. Cм. відшукувати, -ся.
Засмерді́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Провоняться. Вже ввесь світ засмердівся ним (тютюном). Грин. II. 14.
Облак, -ка, м. 1) = оболок 1. Угор. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Грин. II. 12 — 13. Ум. облачок. Гол. III. 409. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок. Гол. I. 172.
Пильновитий, -а, -е. = пильний 1. Отсе й тобі гостинець мій, чабане вірний, пильновитий, за те, що скот у мене ситий, за догляд у ватаги твій. Мкр. Г. 29.
Пилюжина, -ни, ж. Пылинка. Ум. пилюжи́нка. І пилюжинки нема, — так чисто. Конст. у.
Пірватися, -ву́ся, -вешся, гл. Броситься. Гей пірвався та пан Сава до своєї зброї. Гол. І. 19.
Полокати, -каю, -єш, гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.
Старецький, -а, -е. 1) = старечий 1. Ой старости ви старецькії. КС. 1883. II. 392. 2) = старечий 2. В старецькім тілі та панська душа. Ном. № 4644.
Шавкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає? Драг. 166.