Бевкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Первий дзвін до сповіді бевкнув.
Вивідець, -дця, м. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи мисокъ: кривая линія, идущая вдоль краевъ миски.
Видітися, -диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. ви́диться мені. Кажется мнѣ.
Зали́чки, -чок, ж. мн. Шелевочная обивка стѣнъ, сложенныхъ изъ бревенъ. Залички поробив добрі.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Плюгавий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. Ум. плюгавенький. Плюгавенький панок.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем.
Сніданок, -нку, м. Завтракъ.
Спиця, -ці, ж.
1) Спица (въ колесѣ). Котилися вози з гори, поламались спиці.
2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11.
3) Часть млина ручного. (Cм.).
4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю.