Арха́нгольський, -а, -е. Архангельскій.

Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка. Ном.

Качур, -ра, м. 1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Шевч. 660. Дикий качур все на воді і днює, й ночує. Чуб. V. 265. 2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. качурик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Н. п. Ув. качурина. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче. Чуб.

Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. Чуб. III. 84. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252. 7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. Кремен. у. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.

Місци́на, -ни, ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр. Зміев. у.

Пиво, -ва, с. Пиво. Грин. III. 533. Чуб. VII. 447. Прийди, серце, пива пити. Чуб. V. 187. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ном. № 256. Ум. пивце. О. 1862. IV. 25.

Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).

Потіпати, -па́ю, -єш, гл. Потрепать. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Рудч. Ск. II. 44. Потіпати за бороду. ХС. IV. 23.

Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Шейк. Вх. Пч. II. 19. Ум. туркавонька, туркавочка.

Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.