Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпремінно нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. І. 58.
Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща. МВ. ІІІ. 41.
Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою. Рудч. Ск. І. 208.
Повручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали? Мил. 186.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! О. 1862. І. 109. Розгостився у тестя таки й геть то.
Улад нар. 1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн. Шевч. 604. 2) = до ладу.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
Шиширхати, -хаю, -єш, гл. Производить шорохъ, шелестѣть.