Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибава, -ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. І. 317.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Полохливість, -вости, ж. Боязливость, робость. Желех.
Поправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Исправляться. Попрямуйтеся ви, вільні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки. Н. п. (Балт. у.)
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Укравка, -ки, ж. Кусокъ остающейся отъ кроя матеріи. Шиють, вишивають дорогі сукні; укравочки на подарочки, обрізочки на цвіточки. Мет. 343. Ум. укравочка.
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. Чуб. VII. 387. зостався на цідилці. Попался во лжи. Ном. № 6786.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.