Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуло

Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЛО"
Ба́битися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Завгоро́дній, -я, -є. Находящійся за огородомъ. Аф.
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Корівне, -ного, с. Молочные продукты. Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сирку! Г. Барв. 501.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.  
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Ретельний, -а, -е. Аккуратный, точный. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.