Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білченя, -няти, с. Дѣтенышъ бѣлки. Черк. у.
Вовнянка, -ки, ж. Грибъ Agaricus necator Bull. ЗЮЗО. І. 110. Чуб. V. 1183. Ум. вовняночка.
Галдамаш, -ша, м. = одамаш. Вх. Зн. 43.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза. Верхнеднѣпр. у.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Охорона, -ни, ж. Охрана.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Самозанедбання, -ня, с. Самоотреченіе. К. (Желех.).
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Левиц. І. 109. Хибкий місток. Г. Барв. 271. Хибкий віз. Черк. у. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке. К. Дз. 218. 2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. МВ. І. 22. Чудне, хибке, непевне слово в його. К. ЦН. 255. 3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. Камен. у. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро. Н. Вол. у.
Цапина, -ни, ж. 1) Козлятина, козлиное мясо. 2) Козлиный запахъ. Воня цапиною.