Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визволення, -ня, с. Освобожденіе, избавленіе. Визволення народу з крепацтва. К. XII. 8.
Гарцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Скакать на лошадяхъ, наѣздничать, рыскать, гарцовать. На вороному коні гарцюєм. Шевч. 312. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває. Рудч. Ск. II. 112. 2) Бѣгать, скакать, шалить. Як хочете гарцювати, так ідіть на двір. Кобел. у. Іще сами як дівували та з хлопцями як гарцювали. Котл. Ен. ІІІ. 50. Бабина знай цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться і не раз так бувало, що гарцюючи і мички попалить. Рудч. Ск. II. 54. 3) Танцевать. Рудч. Ск. І. 75. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють; хлопці, піт аж льється з шкури, коло їх гарцюють Г. Арт. (О. 1861. III. 102).
Гнилля, -ля, с. Гниль. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля. Ном. № 476.
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389.
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини. Гол. III. 28.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Хруск, -ку, м. Трескъ, хрустѣніе.