Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Нага́льність, -ности, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. 3) Бурность, порывистость.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Небувалість, -лости, ж. То, чего не-было. Гнівили Тройцю й горювали за небувалость і обман. Мкр. Г. 59.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Опинатися, -на́юся, -єшся, гл. Сопротивляться, упираться. Я не опинавсь, зараз і пішов. Екат. у. Паничі почали прохати паннів до танців, а панни опиналися. Левиц. І. L 348. Ну, він опинався, опинався, а таки заїхав. Грин. І. 106.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Прожра, -ри, об. Обжора. Як та прожра жре. Мир. ХРВ. 178.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.