Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бута, -ти, ж. Гордость, высокомѣріе, спесь. Бута хоче прута. Фр. Пр. 130.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Карась, ся́, м. 1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Макс. Ой лин та карась у ятері трепетавсь. Н. п. 2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. КС. 1898. VII. 41. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Левиц. І. 395. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь! Ном.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды. Желех.
Одвірець, -рця, м. = одвірок. О. 1861. XI. Св. 35.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій. Конст. у.
Проґавити, -влю, -виш, гл. Проворонить, прозѣвать.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1. Міусск. окр. Харьк.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.
Утаюватися, утаююся, -єшся, сов. в. утаїтися, утаюся, -їшся, гл. Утаиваться, утаиться, скрываться, скрыться. Постав я тайно, а од тебе не утаїлись мої кості. К. Псал. 311.