Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виноколо, -кола, с. Виноградникъ? А в полі, в полі, й у виноколі, стоять намети з білого шовку. АД. І. 8.
Вишка, -ки, ж. 1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Задрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздремнуть. Радомысл. у.
Му́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. Г. Барв. 213. 2)очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає. Кіевск. у.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала? Гол. І. 290.
Чумаченько, -ка, м. Ум. отъ чумак.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.