Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Мату́ся, -сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. матусенька.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Підцьковувати, -вую, -єш, сов. в. підцькувати, -кую́, -єш, гл. 1) Натравлять, натравить. Підцькував индика собакою. 2) Подзадоривать, подзадорить, раздразнить. Підцьковує Грицька на погибель. Г. Барв. 460. Щоб все, що бачив, росказати і щоб Дареса підцькувать. Котл. Ен. Ще було й діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці. Чуб. II. 97.
Позвозити, -жу, -зиш, гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти. Харьк.
Позростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ).
Поклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.
Порозбріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбреха́тися, но во множествѣ.  
Посизіти, -зію, -єш, гл. Посизѣть. Тим часом чорна хмара посизіла і побіліла. ЗОЮР. II. 40.
Росплітати, -та́ю, -єш, сов. в. росплести, -ту, -теш, гл. Расплетать, расплесть. Росла коса до пояса — ні росплести, ні росчесати. Чуб. V. 549.
Устрічний, -а, -е. Встрѣчный.