Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. Зао́рювати (в понеділок) не можна.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка.
Масльо́нити, -ню, -ниш, гл. Муслить.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Озуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озутися, -зуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чи чобіт добуває, чи в постоли озувається.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада.
2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали.
Скибчастий, -а, -е. Съ продольными углубленіями снаружи (о плодахъ). Скибчаста диня.
Тавлетка, -ки, ж. Аспидная доска.
Тикання, -ня, с.
1) Втыканіе, тыканіе.
2) Разговоръ на «ты».
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе.