Бздикати, -каю, -єш, гл. = бздіти.
Гойний, -а, -е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього.
Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому.
Кайлак, -ка, м.
1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья.
2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный.
Находитися 2, -джу́ся, -дишся, гл. Находиться, устать отъ ходьбы. З рук наробитись, з ніг находитись. Та вже ж мої ніженьки находилися.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Перетурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Перестать безпокоиться.
Смирна, -ни, ж. 1) Смирна. Дали йому вина з смирною. 2) Раст. а) Nasturtium sylvestre. б) Galium Mollngo L.
Установа, -ви, ж.
1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа.
2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови.
3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти....
Цокотання, -ня, с.
1) Стучаніе (зубами, чѣмъ либо металлическимъ).
2) Стрекотаніе.
3) Разговоръ, говоръ быстрый и высокими нотами. Цокотання веселої дівчини.