Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Героїня, -ні, ж. Героиня. К. Бай. 145.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Забо́їсто нар. Много снѣгу, сугробовъ. Забоїсто було тоді (на шляху) дуже, великі забої були. Екатер. у.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами. КС. 1898. VII. 46.
Поодс.. Cм. повідс..
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Ном. № 6089. Був собі мазур, — так собі простак. Грин. І. 228.
Раз, -зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Н. п. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Н. п. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328. 5) раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у. 6) раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н. Вол. у. 7) раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. 8) одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І. 9) від-разу, до-разу = відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. ІІ. 112. 10) в-раз = ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб. 11) за-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Камен. у. 12) hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у. 13) як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. разо́к, разочок.
Розмова, -ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Ном. № 11384. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Мет. 11. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Грин. ІІІ. 174. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Чуб. V. 267. Ум. розмо́вонька, розмо́вочка. Мет. 217. Грин. ІІІ. 271.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у. 2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.