Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Замі́ття, -тя, с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.
Заскоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. заскоро́дити, -джу, -диш, гл. Бороновать, забороновать. Зорали, посіяли... заскородили. Рудч. Ск. II. 194.
Куря, -ря́ти, с. 1) = курча. 2) мн. курята = курчата (Cм. курча 2).
Натісувати, -сую, -єш, сов. в. натесати, -тешу, -шеш, гл. Натесывать, натесать. Желех.
Повибігати, -гаємо, -єте, гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв.
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Спотичка, -ки, ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці. Чуб. IV. 652.