Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлісся, -ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Валюга, -ги, ж. = корито. Вх. Зн. 28.
Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75.
Грудни́стий, -а, -е. Имѣющій большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинахъ). Грудниста жінка. Міусск. окр.
Гущо́вина, -ни, ж. = Гущавина. Драг. 184. МВ. І. 157. У гущовині зеленій зникне. МВ. І. 18.
Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. І. 25.
Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.
Куток, -тка, ж. 1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Стор. МПр. 47. Я оступилась та й сіла в кутку. МВ. І. 11. 2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Мет. 10. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Левиц. І. 17. Ум. куточок.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Перетикати, -ка́ю, -єш, сов. в. перетикати, -каю и -тичу, -чеш, гл. Перегораживать, перегородить рядомъ чего либо натыканнаго. А я тую бистру річку очеретом перетикаю. Чуб. V. 457. А я тую багатую терном перетину, а вбогую, хорошую до себе прикличу. Чуб. V. 38.