Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бердов, -ви, бердова, -ви, ж. = берда. Желех.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить. Чуб. І. 130.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Нага́дувати, -дую, -єш, сов. в. нагада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Напоминать, напомнить. Нагадаєш же мені, щоб я не забула зробити, що мати веліли. Харьк. у. 2) Вспоминать, вспомнить, припоминать, припомнить. Не нагадаю цієї пісні.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Пооставляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (во множествѣ).
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.