Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий.
Віджати Ii Cм. віджинати.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Дога́н I, -ну, м. = Догана.
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
Згодя́ нар. = згодом. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
На́їзд, -ду, м. Съѣздъ, наѣздъ. Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. —
Потлумити, -млю, -миш, гл.
1) Заглушить, задавить.
2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили.
3) Истребить, уничтожить.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл.
1) Размышлять, размыслить. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати.
2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв....
Шайка, -ки, ж. = шалька. Зробив ваги, повішав на брамі, кладе на їдну шайку мамин чепець, а на другу жменю клоча. Ум. шаєчка.