Буланий, -а, -е. Буланый. Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого. Ум. буланенький.
Викашлювати, -люю, -єш, сов. в. викашляти, -ляю, -єш, гл. Выкашливать, выкашлять.
Вистроїти, -ся. Cм. вистроювати, -ся.
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник.
Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати.
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Сагмал и саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками.
Тишко, -ка, м. Тихоня.
Укріпити Cм. укріпляти.