Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Клейно, -на, с. Клеймо, тавро на животныхъ. Черк. у. Мнж. 182.
Лічма́, нар. Счетомъ.
Муля́рник, -ка, м. = маляр. Ум. мулярничок. Вичорнили брівки да мулярнички. Чуб. III. 145.
Опалачка, -ки, ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно. Вх. Лем. 444.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо. Харьк.
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63.
Царева, -вої, ж. = цариця. Цар і царева на спацир йшли. Гн. І. 38.
Цибулиння, -ня, с. 1) Стебли лука. Херс. 2) Раст. Sagittaria Sagittaefolia L. Вх. Пч. І. 12.