Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. МВ. ІІ. 45. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою. Грин. III. 484.
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Ном. № 12026.
Зблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі. Г. Барв. 353.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Нагрю́кати, -каю, -єш, гл. 1) Настучать, нашумѣть, нагремѣть. 2) Захватить гдѣ-либо, встрѣтить, напасть. Як де нагрюкають якого жида, — там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Об'їманка, -ки, ж. = обіймання. Ум. об'їманочка. Минулися напоєчки та й об'їманочки, лише, ді, мя не минули тяжкі здиханочки. Гол. II. 419.
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Розвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розвеселити, -лю́, -лиш, гл. Развеселять, развеселить. Мет. 80. Мил. 221. Ох заболіла в мене головонька, шо нікому розвеселити. Чуб. V. 223. Ані я сплю, ані лежу, туги на серденьку не розвеселю. Чуб. V. 346.
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.