Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмежний, -а, -е. Безграничный, безпредѣльный. Желех.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Ном. № 8836. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. Мет. 40. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу. Рудч. Ск. II. 160. ЗОЮР. II. 28.
Клопота, -ти, ж. = клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Камен. у. Ум. клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку. Чуб. V. 786.
Латинець, -нця, м. Католикъ. К. Кр. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся. К. ПС. 52.
Небачний, -а, -е. = необачний.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Смальцювати, -цюю, -єш, гл. Насаливать, намазывать саломъ, жиромъ.  
Тинянка, -ки, ж. Доска въ заборѣ. Вх. Зн. 69.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. ІІ. 104.