Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Звабля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зва́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь, прельщать, прельстить. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем.
Куйовдити, -джу, -диш, гл.
1) Всклокочивать.
2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Перемовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Позлітка, -ки, ж.
1) Позументъ. Cм. позлотка.
2) Сусальное золото.
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її.
Репнути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Іде він льодом, коли лід репнув.
2) Съ силой упасть на землю.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє.