Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ.
Бердник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій берда. Ситник берднику не товариш.
Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье.
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща.
Червень, -вня, м.
1) = червець 1.
2) = червець 2.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка.