Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Ні грач, ні помагач. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці.
Же́рва, -ви, м. Злая собака.
Заїжджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = заїздити. Ото та дівчина росте, а царевич усе заїжджає, як на охоту приїде.
Котелка, -ки, ж. Окалина мѣди, получаемая при выдѣлкѣ мѣдныхъ котловъ.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати.
Ощіп, още́пу, м. = ощепини.
Потужний, -а, -е. Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Потужна вода йшла. Учора раб, сьогодні царь потужний.
Пробідувати, -ду́ю, -єш, гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время.