Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
До́від IІ, -ду, м. = Довідки. Поїхав на довід. Н. Вол. у. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Долинкува́тий, -а, -е. = долинистий.
Зелізни́к, -ка, м. Желѣзные инструменты плотника или столяра. Шух. І. 87. 252.
Кацапський, -а, -е. Великорусскій.
Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.