Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій.
Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Горі́вка, -ки, ж. = Горілка. Ум. Горі́вонька. Горівочка.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Косоокий, -а, -е. Косоглазый. Гають йому дві дівиці: єдна косоока, друга сивоока.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Постугоніти, -ню, -ниш, гл. Погудѣть, погрохотать глухо нѣкоторое время.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.