Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Ло́вний, -а, -е. = лівний. Харьк.
Нахвальшувати, -шую, -єш, гл. Сфальшивить.
Переконувати, -ную, -єш, сов. в. перекона́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Убѣждать, убѣдить. 2) Убѣждаться, убѣдиться въ чемъ по опыту. Я цього не переконав. Н. Вол. у.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Стація, -ції, ж. 1) Стоянка, постой и продовольствіе на постоѣ. Да велів Ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти. ЗОЮР. I. 52. 2) Станція. Я іду на стацію до Заболотова. Гол. 1. 233.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби. Гн. II. 96.