Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Круг I, -га, м. 1) Кругъ, окружность, круговая линія. 2) Горизонтъ, кругозоръ. вже со́нце в крузі. Солнце на горизонтѣ. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. Щоб ти пішов круга світа. (Проклятіе). Бодай йому з круга світа повернуло! (Проклятіе). 8) Кругъ, составленный расположившимися по окружности предметами, людьми. Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки. 4) Кругъ (дороги), объѣздъ. Хто кругу не боїться, — далі становиться. 5) Извѣстная часть (пудовъ до 2 — 3) волокна неньки, льна, намотанная на деревянный обручъ. Сорт: кругів прядіва. 6) — коліс. Комплекта колесъ для воза. 7) Площадь, ограниченная окружностью. 8) Кругъ деревянный, металлическій и пр. — отдѣльный или какъ часть различныхъ снарядовъ, посуды, мебели и пр. Такъ, кругом называется дно деревянной посуды, вырѣзанное, но еще не обработанное ; круг является одною изъ двухъ сторонъ колиски , частью м'яльниці (. 9) Родъ деревяннаго столика у гуцульской печи, на который выкладывается приготовленная кулеша. 10) Въ повозкѣ: каждая изъ двухъ поперечныхъ стѣнокъ кузова. 11) — гончарський. Кругъ, станокъ гончара; устройство: вертикально стоящее веретено, которое своей пяткой, спіне́м, вращается въ подшипникѣ, лежащемъ на полу; верхній конецъ верете́на прикрѣпленъ къ высокой скамьѣ, называемой лавиця, при помощи жабки, дощечки съ выемкой; внизу на веретенѣ нижній кругъ, — спідняк, вращаемый ногами, а вверху — верхня́к, меньшій кругъ, на которомъ формуютъ посуду. Полтавскія названія частей круга: веретено — веретено, п'ятка — деревянная подставка для круга, порплиця — желѣзный подшипникъ для веретена, а дучка — лунка въ ней, лава = скамья, коник = жабка, спідняк, сподень, кружка — нижній кругъ, верхняк, голова, головка, кружалко — верхній кругъ; спиці — большею частью круглыя деревянныя трос ти, въ числѣ шести, образующія подпорку для нижняго круга и располагающіяся подъ нимъ въ видѣ круглой клѣтки; шпеник желѣзный стержень на верхнемъ кружкѣ, на который накладывается комокъ глины при формовкѣ. Нѣсколько различаясь по своей конструкціи, круги́ бываютъ: шльонський, головатий, шестерня, воло́ський. 12) Тулья шапки. 13) Темя головы? Болить моя головонька від самого круга. 14) Участокъ поля. Там же мі стоїть три круга ярини, пішли її жати три красні дівчини. В сьому крузі луччі буряки, аніж на низу. 15) Переносно: область. Будем висліжувати, світогляд народа в крузі релігії. 16) — дугану. Пятьдесятъ пачекъ табаку (курит.). Ум. кружечок, кружок.
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Набіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. набра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Набирать, набрать. Уже човник води набіра. Було глек варенухи наберуть та сидячи п'ють. Набрав хліба скільки схотів. Набери мішок борошна. 2) — ху́ру. Накладывать, наложить возъ. Ой я тебе пустю з чумаками чумакувати: ой ти будеш хуру набірати, а я буду гроші одбірати. 3) — не́від. Укладывать, уложить неводъ въ лодку такимъ образомъ, чтобы верхъ невода складывать въ строго послѣдовательномъ порядкѣ въ одну сторону, нижнее крыло — въ другую, а матню — особо, — тогда при забрасываніи всѣ части невода быстро и правильно спускаются въ воду. 4) — пряжу. Натягивать нити основы въ ткацкомъ станкѣ, пропуская ихъ сквозь начиння и блят (Cм.) 5) Покупать, купить матеріи. Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани. 6) — тіла. Полнѣть, пополнѣть, толстѣть, потолстѣть.
Обвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. обвезтися, -зуся, -зе́шся, гл. Обвозиться, обвезтися.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Попри пред.
1) Возлѣ, подлѣ, около, мимо. Даруй, Боже, мирові, та й нам попри мир. Іде попри вас як товарина: ні помагай-бі, а ні здоров не скаже, то то ж гріх! Йду попри корчму, коли щось співає. Ту пшеничку жала кречная панна, попри ту пшеницю угляний гостинець, їхав туди, їхав поповиченько.
2) Вмѣстѣ съ, при. Попри пса і коти люде до нині годуют сі.
Припрошувати, -шую, -єш, сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
Фурдиґати, -ґаю, -єш, гл. Вертѣть? (съ шумомъ?). Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати.