Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть. Вас. 175.
Де́мон, -на, м. Демонъ. К. ЧР. 93. Ведеть (Спаситель) від пекла демона. Чуб. III. 26.
Запомо́га, -ги, ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає. К. Псал. 13.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Переміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить. Чуб. І. 274. 2) Перемѣрять наново. Там мої слідки... переміряні будуть, там моє діло перероблене буде. Мил. 146.
Полити Cм. поливати.
Реготіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = реготати. 2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів. Мил. 10.
Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Г. Барв. 358. К. Бай. 14. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають. К. Іов. 62.