Жерні́вка, -ки, ж. = жарнівка.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Млин, -на́, м. Мельница водяная. На низу млин крутив усіма колесами. Проти сонця на темних колесах ясно блищали нові приставляні лопатки, хапаючи за кожним покрутом колеса срібні проміння сонця, ніби облиті блискучою водою. млин коре́чний, наплавний, підсубійний. Cм. эти слова. ручний млин. Ручная мельница устройства болѣе сложнаго, чѣмъ жорна (Cм. жорно). Названіе частей (сравни жорна): на нижнемъ єрмі корба для вращанія колеса съ пальками, которое вращается на валі; надъ колесомъ находятся два жернова: спідник и пове́рхник, въ срединѣ пове́рхника желѣзный веретінник, проходящій сквозь спідник, подъ которымъ есть желѣзное веретено; надъ жерновами верхнее єрмо, меньшее, называемое кошеве, въ которомъ вверху укрѣпленъ кіш для зерна, подъ нимъ кори́тце з вухом; колесо, вращаемое при помощи рукоятки (корби), цѣпляется пальками за спиці верете́на (родъ шестерни), которое, при помощи веретінника, вращаетъ верхній жерновъ (пове́рхник); спружина, имѣщаяся при верхнемъ жерновѣ, толкаетъ вухо з коритця и вытряхиваетъ изъ него зерно, падающее въ прогорницю (дыру въ центрѣ верхняго жернова); изъ подъ жернова мука проходить мучнико́м въ кори́то; при помощи закрутки можно поднять или опустить кіш. Ум. млинок, млино́чок.
Переварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. переваритися, -рю́ся, -ришся, гл. Перевариваться, перевариться.
Призвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. призвичаїти, -ча́ю, -їш, гл. Пріучать, пріучить. Наймичка призвичаєна.... завжди приходити вранці до пані. Призвичаїла (її) до роботи.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? «Хто?» — Хтокало.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу!