Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Гору́нка, -ки, ж. Раст. a) Brassica Napus L. б) Sinapis arvensis L.
Греки́ня, -ні, ж. Гречанка. Грек росказував про східні гареми, про афинських грекинь.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок.
Копишитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Мертв'я́щий, -а, -е. Умертвляющій, убивающій. цілюща та мертв'я́ща вода. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ).
Негодиця, -ці и не́годь, -ді, ж. = негода.
Роздиматися, -маюся, -єшся, сов. в. роздутися, -зідмуся, -мешся, гл. Раздуваться, раздуться. Пузирь зараз почне роздиматься. Нехай дметься, аж розідметься. Роздувся як ковальський міх.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене.