Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирізування, -ня, с. 1) Вырѣзываніе. 2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування. Вас. 193. 3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ. Шух. І. 306.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий. Греб. 409.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Змели мені пшениченьку. Чуб. V. 17.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Непомірковано нар. 1) Неумѣренно. 2) Невоздержно; запальчиво.
Окути, окую́, -є́ш, гл. = обкувати. Самим шовком вишивала, золотом окула. Шевч.
Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. Шевч. 172.
Черевань, -ня, м. 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38. 2) = череванька. Вх. Пч. II. 20.