Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Їднати, -ся, -наю, -ся, -єш, -ся, и пр., гл. = єднати, -ся и пр.
Її, їй, мѣст. Родит., винит. и дат. пад. отъ вона.
Квакун, -на́, м. = квак.  
Підбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл. 1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги. Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. АД. І. 169. він лисом підшитий, псом підбитий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052. 3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата... тютюн підбивали. О. 1861. V. 71. Я вдень, до обід, гурки підбивала. Г. Барв. 92. 5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.
Підказати Cм. підказувати.
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла. Драг. 271.
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку. Мет. 37.
Хльость! меж. = Хльос. Чуб. ІІ. 575.
Штрумент, -ту, м. = струмент.