Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки.
Зате́пла нар. Пока тепло.
Легко нар. Легко, легковѣсно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Біда здибає легко, а трудно її збутися. Легко йому лежати, пером землю держати. (Пожеланіе покойнику). Легко йому дихать! (Благожеланіе). Щоб тобі так легко дихать! (Проклятіе). Ср. ст. ле́гше и ле́кше. Ум. леге́нько, леге́сенько. Піди собі тихенько і легенько з хати. Нехай тобі зозуленька, мені соловейко, нехай тобі там легенько, де моє серденько. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. За помилки Зося легесенько скубла його за вухо. Ой як легесенько перстнику да котитися, а ще й легше, легше молодому та женитися.
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано?
Твориво, -ва, с. = твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Проповідуйте євангелію усякому твориву.
Турлучний, -а, -е. , турлучній, -я, -є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. 52. Турлучня хата.