Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забага́ті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ном. № 4859. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти. Чуб. V. 1130.
На́голос, -су, м. Удареніе. Желех. Наголос положити. Поставить удареніе.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Отемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки. Чуб. VII. 426.
Прочинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прочну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. Морд. К. 63. На зорі-зорі я прочнулася. Шевч. 295. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». Драг. 137. 2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати.... поки аж прочнувся він. Рудч. Ск. І. 136.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх. Чуб. II. 202.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.