Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А-є, а-єк, нар. Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1.
Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13.
Гайовий 2, -вого, м. Лѣсной сторожъ.
Коповиця, -ці, ж. Время сгребанія конецъ, сгребаніе копенъ. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.
Ненажерливий, -а, -е. Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива. Ном. № 12126.
Покрагати гл. = покраяти. Вх. Зн. 51.
Тарахкотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Скоро и сильно стучать, однообразно стучать, грохотать. Шейк.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.
Черв, -ва, м. 1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять. Ном. № 7232. 2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув. Гн. II. 31.