Вигідно нар. Удобно.
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл.
1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше.
2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше.
4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше.
Лі́тісь нар. Прошлый годъ.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Прасувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати.
2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав.
Продмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. продмухати, -хаю, -єш, гл. Продувать, продуть.
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив.
Розжеврітися, -ріюся, -єшся, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар.