Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Варе меж. = вара. Федьк.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю. Кв. II. 148.
Зів, -ву, м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. Вас. 173. 2) мн. зіва и зіви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіва! Ном. № 7029. б) Жабры. в) Въ плугѣ: отверстіе между леміше́м и череслом. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу. Волч. у. (Лободовск.).
Кресаня, -ні, ж. = крисаня. На голові кресаня в самих павах. Федьк. А брат убереться, кресаню з полами насуне на чом. Федьк. Ум. кресаночка. Здоймив, здоймив кресаночку та й перехрестився. Гол. І. 230.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ). Полт. и Черниг. г.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.