Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый. Ном. № 6426. 2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Шевч. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Чуб. V. 482. Осадив назад біснуватих коней. Левиц. І. Ум. біснуватенький.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Доближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. добли́зитися, -жуся, -жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні. Г. Барв. 278.
Князь, -зя, м. 1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Макс. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького. Стор. МПр. 61. 2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Ном. № 12778 Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). МУЕ. III. 128. Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! Г. Барв. 495. На білому острові живе собі... якийсь князьок. Рудч. Ск. II. 93. Ув. князюка. К. ЦН. 223.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили. Федьк.
Леда́чо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно.
Притискати, -ка́ю, -єш, сов. в. прити́с(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Притискивать, притиснуть, прижимать, прижать, придавить. Драг. 88. Ой рад би я встати, тобі правду сказати, ой сирая земля а все тіло приняла, дубовії дощечки притиснули рученьки. Чуб. V. 324. Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі. Камен. у. Чи то старому довго вмерти? притисне трохи та й... Камен. у. Який мороз притиснув! Литин. у. 2) Только сов. в. Притащить. Притис барило горілки. Полт.
Судоситися, -шуся, -сишся, гл. Встрѣтиться. Чуб. II. 229. Шла овечка дорогою і судосилась з вовком. Чуб. ІІ. 113. Їхала, їхали, ні з ким не судосились, оно бачили.... овечок дід пас. Чуб. II. 203.  
Тварь, -рі, ж. 1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі. Драг. 5. 2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Шейк. Ум. тварючка.
Транда́филь, -лі, трандафира, -ри, ж. Роза, Rosa centifolia L. ЗЮЗО. I. 134. Трандафиль там цвіла, хороша, повна, любо подивиться. Свиня під неї тиць і кинулась назад.... трандафиль поколола пику. Гліб. (1895). 157.