Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище. Шух. I. 175, 176.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. І. 482.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Шух. І. 164. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. 3)під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. К. Дз. 17. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля. К. ЦН. 221.
Повстромлюватися, -лююся, -єтеся, гл. Воткнуться (во множествѣ). Сіно повстромлювалося в дірки. Левиц. І. 195.
Райде́рево, -ва, с. Раст.: а) сирень, Syringa. О. 1862. IV. 70. Несла в руках роскішну гільку райдерева. Левиц. І. 287. б) Rhus cotinus L. ЗЮЗО. І. 134. в) Myricaria germanica. Вх. Уг. 264. г) Ricinus communis L. Анн. 299.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Мнж. 191. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам. Канев. у.
Уважка, -ки, ж. Уступка при покупкѣ. Уважка буде. Волч. у.