Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гойдатися, -даюся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. А на вітах гойдаються нехрещені діти. Шевч. 324.
Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.
Запиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить. Ой виїхало вражих здобишників сорок коней, ще й чотирі, ой як стали вони наперед возів, а всі вози затінили. Мет. 454. І нігде ні садочка, ні квіток, нема на чому запинити ока. Левиц. ПЙО. І. 475.
Ніччу нар. Ночью.
Оса, -си, ж. Оса, Vespa. Уїдливе як оса. Посл.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Погреб, -бу, м. = погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.
Посудок, -дку, м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у.
Упитися Cм. упиватися.
Чорнокосий, -а, -е. Съ черной косой, черноволосый. Чорноока і чорнокоса мати. Морд. Оп. 54.