Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. Чуб. III. 154. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. Мет. 118. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3645. Ум. до́щечка. Ном. № 5227.
Жерля́нка, -ки, ж. Родъ маленькой рыбки. Цыссь, Ятр. 39. Ум. жерлян́очка. Лети, лети до озера, а в озері жерляночка: бери її вражу дочку, щоб не пила води-роси. Циссь, Ятр. 38.
Загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Орендаренко, -ка, м. Сынъ арендатора.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Пипа, -пи, ж. Родъ дѣтской игры: одинъ изъ играющихъ накидываетъ на себя простыню и пугаетъ остальныхъ изъ темной комнаты.
Підтерти Cм. підтирати.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Талій, -лія, м. Раст. Triticum dasyanthum Ledeb. Анн. 362.