Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Виступці нар. = виступцем.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Наскрізь нар. Насквозь. А сей списом наскрізь пробив і до землі врага пришив. Котл. Ен. VI. 32.
Окадькуватий, -а, -е. Коренастый, плотно сложенный. Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий. Новомоск. у.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Смеречина, -ни, ж. 1) Одно дерево евреи. пихты. Гол. II. 154. 2) Пихтовый лѣсъ. Угор.
Цілування, -ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Грин. ІІІ. 171. Не словами, цілуванням любощі говорять. К. МБ. ІІІ. 250. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14. Ум. цілуваннячко.