Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доспілий

Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСПІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСПІЛИЙ"
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Зарято́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зарятува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Одолжаться, одолжить, получать, получить матеріальную поддержку, занять. Се я у чоловіка зарятувався, та й оплатив податі. Екатер. у.
Позашивати, -ва́ю, -єш, гл. Зашить (во множествѣ). Позашивай роспірки в сорочці. Богодух. у.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Починальниця, -ці, ж. Начинающая. П'ятниця — починальниця, а субота — шишкобгальниця. Мил. 149.
Прокачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Харьк. Два тиждні хвора прокачалася.
Смаркля, -ли, ж. Сопля. Чуб. I. 211.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Теплісічко нар. = теплісінько. Шейк.
Уметити Cм. умічати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСПІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.