Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гатинець, -нця, м. Раст. Chenopodium Bonus Henrichus, L. ЗЮЗО. І. 116.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Обшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обшити, -шию, -єш, гл. 1) Обшивать, обшить. 2)кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п'ята обшиє. Гол. Хто мене буде обшивать? Мил. 221. 3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Чуб. VII. 404. Церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65.
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Погреб, -бу, м. = погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Поквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Украсить цвѣтами.
Супісок, -ску, м. Супесокъ. Зміев. у. Гол. Од. 43.
Татів, -това, -ве Отцовскій. татова хата. Тюрьма. Шейк.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.