Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Зазнава́ння, -ня, с. 1) Испытаніе. 2) Знакомство. 3) Близкія, любовныя отношенія. А жаль мені дівування, ню прежнюю зазнавання: ой як же ми любилися. Мил. 117.
Мість пред. = ii. Місто.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169.
Напри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Надуться, напыжиться. Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася. Н. п.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Прорубка, -ки, ж. = ополонка. Біля прорубки стоять білі голубки. (Загад.). ХС. III. 63.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Ном. № 11233. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться. Шевч. 159.