Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. І. 31.
Додзьо́бувати, -бую, -єш, сов. в. додзьо́бати, -баю, -єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав. К. Дз. 140.
Завсю́ди нар. = завсіди. Не роблять що вечора, завсюди. Чуб. І. 103. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими (ловами одно 'дного шпигати. МВ. H. 82.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.
Наго́нити, -ню, -ниш, гл. = наганяти. Поїхав староста на лови в темнії ліси, дуброви, там його дробний доги нагонив, лисиї шубоньки помочив. Лукаш. 151.
Передача, -чі, ж. Передача.  
Ралити, -лю, -лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Чуб. VII. 400. Зробив рало і пішов ралить. Грин. І. 188. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти. Левиц. І. 24.
Розвідна, -но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам, добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Павлогр. у.
Сім'янистий II, -а, -е. Обильный сѣменами.