Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний.
Ґзи́тися, ґжу́ся, ґзишся, гл. = Дрочитися (о скотѣ). Корова ґзится.
Завдя́чений, -а, -е. Благодарный. Завдячений постові, що він квітками душі своєї уквітчав його щастя,... просив його до себе.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Молоденька колядка. 2) Молодцеватый, удалой.
Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі.
Помітно нар. Замѣтно. Не помітно, щоб він водився з тією дівкою.
Робак, -ка, м. Червь, червякъ. Робак вліз у хрін та й думав, що вже немов солодчого коріння. Ум. робачо́к.
Ходільник, -ка, м. Ходокъ.