Бабача́, -ча́ти и бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка.
Віддача, -чі, ж. = відданя 1 и 2. на оддачі (донька) = на відданню.
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» 2) — світ. = зав'язати світ.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Осточортіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Як ти мені осточортіла.
Первий, -а, -е. = перший. Нерві півні заспівають, то я тебе й ізбужу.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Укладати, -даю, -єш, сов. в. укласти, укладу, -деш, гл. 1) Вкладывать, вложить. Уклав Бог душу як у пня. Стоїть же та труна двадцять год чотирі, двадцять год чотирі, та й заговорила: «Або що вкладіте, або розберіте!» 2) Возлагать, возложить. Терновий вінок на голову вкладають. 3) Закладывать, заложить, занимать, занять мѣсто положеннымъ. Було хлібами столи й лавки так і вкладу. 4) Укладывать, уложить. Уклав дитину спати. 5) Только сов. в. уложить, убить. З лихими, — коли їх не вкладеш, то вони тебе вложать. Трьох (жовнірів) уклав, а двоє втекло. 6) Съѣдать, съѣсть. Уклав вареників з півсотні. укласти ціну. Назначить цѣну. Наїхали купці із Варшави, вороному коню ціну вклали, ой уклали, вклали ше й зложили на двадцять червонців, на чотирі.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.
Хитіт, -хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти.