Вистилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала.
Гадюччя, -чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок.
Добіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. добра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Ось добірається він до Сомкової глибки. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Йому́ літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лѣтъ.
Навідворі́т нар. 1) Обратно. 2) — сказа́ти. Возразить.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Підводний, -а, -е. Подводный.
Протока, -ки, ж.
1) Проливъ.
2) Рукавъ рѣки.
Росхристя, -ті, об. Ходящій съ открытой грудью.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь.
Усилу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Всилу п'ять місяців пробула в них.