Вилітувати, -тую, -єш, гл.
1) Провести лѣто.
2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Доне́ць, -нця́, м. Донской козакъ. Ум. до́нчик, до́нчичок. Молодая удова двох дончиків любила. Став дончичок розмовлять.
Зсукувати, -кую, -єш, сов. в. зсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Ссучивать, ссучить. Зсукав мотузок. — свічку. Сдѣлать свѣчу (изъ воску). Зсукали свічку із ярого воску. А ще раніше пан Василько встав, три свічки зсукав.
Перевиця, -ці, ж. 1) Удочка. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться.
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти.
Товкачів, -чева, -ве Относящійся къ песту. товкачеве вознесеніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ.
Черево, -ва, с. 1) Брюхо, животъ. Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить. Чрево. Ріки води живої з черева його потечуть. 2) Часть рыболовнаго снаряда сак. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Ум. черевко́, черевце.
Чосник, -ку, м. = часник.