Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Шевч. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Чуб. V. 1156. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці. Драг. 238.
Висиплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виспатися, -плюся, -пишся, гл. Высыпаться, выспаться. Доки ти висиплятимешся та вилежуватимешся? А в вівторок похмелялася, а в середу висиплялася. Грин. II. 325. Хто як постеле, так і виспиться. Ном. № 7201.
Да́лебо нар. = Далебі. Чуб. V. 342.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Повлазити, -зимо, -зите, гл. Влѣзть (во множествѣ). Душа вилетіла, а чорти повлазили в тулуб та й сидять. Рудч. Ск. І. 69. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. МВ. І. 33. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. Н. п. З панянками пожартуєм. Шевч. 158.
Стежити, -жу, -жиш, гл. Слѣдить. Не кусай, не стежи і не лежи. Ном. № 13255.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.