Блеск, -ку, м. = блиск. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. пішов з блеску світа. Исчезъ.
Голопузий, -а, -е. Съ голымъ животомъ.
2) Въ иносказательномъ значеніи: бѣдный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки.
Кичка, -ки, ж. 1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. Беруть трошки льону і завивають їй (молодій) разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Лимарь кичку зашиває. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. А наші кички викопують.
Навкру́г, навкруги́, нар. Вокругъ, кругомъ. В неї домик біленький, навкруг тополі. Хату.... своїм військом у три ряди навкруги обставив. Куди понесем його: чи через город, чи навкруги?
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ.
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Посмик, -ка, м.
1) У бороны: веревка конопляная, чаще скрученная изъ ствола молодого дерева, однимъ концемъ зацѣпленная за уголъ бороны, а на другомъ имѣющая валекъ съ постромками, въ которыя впрягается лошадь; иногда посмик бываетъ желѣзный.
2) Penis.
Розсвітитися, -чуся, -тишся, гл. Разгорѣться. Тільки що розсвітились (зірочки), та й то не зовсім ясно, а наче крізь серпанок.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Чемерівка, -ки, ж. Настойка на чемериці. Будем пити мед-горівку, а потому чемерівку.