Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Відвітити Cм. відвічати.
Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. Вона каменіла, дивлячись на все те.
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. 2) Раст. Salix aurita.
Мед, -ду, м.
1) Медъ. Нуте ви, бджоли!.. приносьте густії меди і рівнії воски. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе? Обізвався козак на солодкім меду: « Гуляй, гуляй, чорнобрива, я додому доведу»!
2) Медъ (напитокъ). Один сидить копець столу мед-вино кружає. Ум. меде́ць. Медок, медочок. В першому кубці медок-солодок.
Пересушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. пересуши́тися, -шуся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла, до сестри — пересушилася.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл.
1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Із його сала свічі посукала.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Це така собака, що спотиньга рве. Усе спотиньга і потягну що небудь.
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Ум. терезки, терезо́чки.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.