Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Заві́дувати, -дую, -єш, сов. в. заві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Чуб. V. 13. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. МВ. ІІ. 122. 2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию. Ном. № 4086.
Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе. К. ЦН. 220.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Подрібниця, -ці, ж. Подробность. Все роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваш лихо, нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. І. 123. Зацвіли полуниці. Грин. ІІІ. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.
Розсуканий, -а, -е. Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. Кобел. у. І чим вона хороша? довга та розсукана. Кобел. у.
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих. К. Кр. 29.
Чорнісінький, -а, -е. Чернехонькій.