Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурхотіти, -чу, -чеш, гл. Бушевать. Хвилі бурхотіли, розливаючись по долині. Стор. МПр. 50.
Византійський, -а, -е. Византійскій. Желех.
Відіграватися, -граюся, -єшся, сов. в. відігратися, -граюся, -єшся, гл. 1) Быть играннымъ, сыграннымъ. 2) Отыгриваться, отыграться.
Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. ІІ. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. ІІІ. 235.
Заскварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зашкварчати. ЗОЮР. II. 18.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий. Волч. у.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає. Ном.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Хотин. у. Нажене того худяку повен степ. Лохв. у.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.