Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. Земля взялась од крови калом. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду.
Кас'янів рік. Високосный годъ. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні?
Кросонки, -но́к, с. мн.
1) Ум. отъ кро́сно.
2) Небольшой станокъ для тканія ситъ.
Папля, -лі, ж. Мокрая погода.
Перекушувати, -шую, -єш, сов. в. перекуси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Перекусывать, перекусить. Перекуси, та батькові даси. Заєць зараз до його та й шовк перекусив.
2) Закусывать, закусить на скоро. Ви, люде добрі, з дороги — голодні певно, — чи не перекусили б чого хоч трохи.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Попеластий, -а, -е. Пепельный (о цвѣтѣ). Попеластий віл. Ми (гуси) попеласті всі. Ви, кури, білі, чорні, гребенасті, попеласті.
Руйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.
Сторчовий, -а, -е. 1) Отвѣсно стоящій, перпендикулярный, стоящій ребромъ, стоячій. Сторчова скиба на нашій землі при оранці краще ніж лежача, бо земля дуже пириївата. Сторчовий комір.
2) сторчова хата. Хата, выстроенная изъ поставленныхъ стоймя бревенъ.
Тягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Тянуться, тащиться. Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. Тягнеться мій Омелько шляхом. 2) Тянуться, стараться не отстать отъ кого. За багатими не тягтись. 3) Продолжаться, длиться. Як насолили багато огірків, до ще й весною тягнуться. Війна.... тігласі більш як рік.