Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відерце, -ця, с. Ум. отъ відро.
Відкладаний, відкладний, -а, -е. Откладываемый, отложенный. Що маєш робити, то роби сьогодня, бо тілько їден сир відкладний добрий. Ном. № 11008. Одкладний сир добрий. Ном. № 11007.
Дия́вольський, -а, -е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. І. 3.
Доча́пати, -паю, -єш, гл. Добраться, волоча ноги, съ трудомъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52).
Ковизка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ковиза. 2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Хму! меж. = хм! Драг. 217.