Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты.
Ковалювати, -люю, -єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують.
Крамарь, -ря, м.
1) Купець, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики.
2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. крамарик. Крамарочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші.
Ринда, -ди, ри́ндя, -ді, ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Назад, ринде, завтра пятниця. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть.
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. на супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Ум. суперечка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. І межи святими буває часом суперечка.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі.