Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною. К. (Правда, 1868, 144).
Ґой, ґоя, м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40.
Кріпота, -ти, ж. Прочность, крѣпость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав. Донск. обл.
Лестни́й, -а́, -е́ Льстивый, обманчивый. Чуб. III. 26.
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
Оповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оповити, -вию, -єш, гл. Обвивать, обвить, спеленать, окружать, окружить. Оповита дитина. Шух. І. 273. І тьмою німою оповиє тобі душу. Шевч.
Протока, -ки, ж. 1) Проливъ. 2) Рукавъ рѣки.
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить. Св. Л. 283.
Тілі-тілі, меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Тілі-тілі скрипочка, впала баба з припічка. Шейк.