Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гре́к, -ка, м. Грекъ. Ном. № 12326.
Лесть, -ти, ж. = лестощі. Рк. Левиц. Смерть лести не знає. Ном. № 8252. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. Чуб. ІІІ. 17. ле́стю упадати. Поддабриваться. Сидить Гриць на важниці, тяженько здихає, а до його чорнявая лестю упадає. Чуб. V. 1038.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. ЗОЮР. І. 247. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Пузиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. Греб. 369 2) Дуться.
Розложистий, -а, -е. = розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Чуб. V. 1010. Розложисті роги. КС. 1898. VII. 44.
Хуткий, -а, -е. Скорый, быстрый. Хутка робота. Гн. І. 45., Ум. хутенький.
Цвікати, -каю, -єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Подол. г. Не цвікай! годі! не боїмося. Мир. ХРВ. 262.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.