Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі.
Відсіватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Кончать, кончить сѣять, кончить посѣвы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну.... на полі, поки одсіються.
Доволочити Cм. Доволочувати.
Зава́тра, -ри, ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полони́нах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. 188.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ.
Котовка, -ки, ж. Конура для кота (въ сказкѣ). Вона построїла йому (котові) котовку і городець чималий дала. і. 25.
Молосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Вони повставали да й його молосувать там, бить.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
Припинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прип'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ, прикрѣпленнымъ. Перше була куна в притворі церковнім, до которої припинались покритки.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув.
