Баранячий, -а, -е. 1) Бараній. Баранячий смух.
2) баранячий празник. День 26-го ноября (въ этотъ день совершается случка барановъ съ овцами).
Бичовий, -а, -е. Припряженный въ добавленіе. Cм. бичувати 1.
Діткну́тись, -ну́ся, -нешся, гл. Дотронуться. Думаю собі: приступлю до неї, — не смію діткнутися ручки білої.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Знайомісінький, -а, -е. Совершенно знакомый, совершенно извѣстный. Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Полегом нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл.
1) Стираться, стереться.
2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати.
3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.