Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак. Ном. № 7919.
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма. Кв. II. 94.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Вас. 194. Чуб. VII. 387, 388. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. Kolb. І. 58. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Сумск. у. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Мет. 200. Ой сядь на ослоник. Грин. III. 498.
Перелетіти Cм. перелітати.
Попіддурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, надуть (многихъ). Він один нас усіх попіддурював. Харьк. у.
Правовірник, -ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяв. К. МБ. X. 10.
Прузик, -ка, м. Кузнечикъ. Херс. г.
Совганитися, -нюся, -нишся, гл. Соваться. Так і совганиться, не бачить, що перед носом.
Студниця, -ці, ж. = студениця. Ум. студничка, студни́ченька. Вибрав собі кирниченьку, в чистім полі студничейку. МУЕ. III. 41.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ. Шейк.