Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені. Н. Вол. у.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак. ЗОЮР. І. 260.
Наду́шувати, -шую, -єш, сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Харьк. у. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити? Грин. III. 325.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати. Угор.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Скусити Cм. скушати, скушувати.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.