Виправдувати, -дую, -єш, сов. в. виправдати, -даю, -єш и виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать.
Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. От дівка голінна, так так! 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління.
Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Перепело, -ла, с. Ключица.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Заставить (во множествѣ).
2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день.
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити.