Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось.
Доконе́чне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Та він доконешне був у селі. Доконечне треба.
Доку́ди нар. = доки.
Здвига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули.
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива.
2) Притворный.
3) Не настоящій, поддѣльный.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка.
Поросплітатися, -таємося, -єтеся, гл. Расплестись (во множествѣ). Джереґелі і дрібушки ще не пороспліталися.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок.
Самохіть нар. = самохіттю. Як таки самохіть свою душу морити. Самохіть підставить під ярмо шию.
Старшувати, -шую, -єш, гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала.