Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Гол. Всі ягоди на вишні обдзюбали. Греб. 368.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Приладновуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. приладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прилаживаться, приладиться.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив. Кв. І. 255.
Сплоха нар. 1) Слабо, вяло. 2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас. Левиц. І. 121.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем. Лохв. у.
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.