Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вутюхна, -ни, ж. = вутка. Грин. ІІІ. 112.
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Єв. Мр. І. 34. Не дозволю кров людськую марне розливати. К. Досв. 218.
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. І. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.
Зи́бком нар.кипі́ти. Безъ всего, ни съ чѣмъ кипѣть (о водѣ для кушанья). Окріп зибком кипить. Борз. у.
Підглядник, -ка, м. Соглядатай. Післали підглядників. Єв. Л. XX. 20.
Почесть, -ти, ж. Чествованіе. Наш Миколай чесний, взявся до почести, кивнув, моргнув на Параску, щоб подала меду пляшку. Н. п.
Телиця, -ці, ж. Телка. Що там чувати коло вашої хати? Бик чи привик, телиця чи веселиться? Ном. № 11843. Ум. теличка, теличенька, теличечка.  
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.
Шибкий, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Вх. Зн. 82. Шибкий, як вітер. Мир. ХРВ. 269. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Чуб. V. 466. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку. Мир. ХРВ. 353.