Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доньчин

До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬЧИН"
Гедз, -за, м. и пр. = ґедз и пр.
Зале́жний, -а, -е. 1) Зависимый. 2) Залежавшійся, запасной. О, в того є залежні гроші. Камен. у.
Засипа́ти I, -па́ю, -єш 1) = засинати. 2) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Засыпать, заспать, подолгу спать. Щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала. Ном. № 254. 3) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Забывать, забыть что-либо за сномъ, послѣ сна. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug. Шух. І. 21.
Обвихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обвиться. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василенко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки. Мил. 134.
Одм Cм. отъ відмага до відм'ялити.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.  
Хатяний, хатєний, -а, -е. Относящійся къ хатѣ. Шух. І. 89.
Чоловічок, -чка, м. 1) Ум. отъ чоловік. 2) Зрачекъ. Екат. губ. Рудч. Чп. 254. Мнж. 150. Очі в Чіпки налилися кров'ю, в чоловічках засвітили огні. Мир. ХРВ. 192. В очах чоловічки догори ногами стали. Ном. № 3180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЬЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.