Безсумний, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ.
Верхнина, -ни, ж. Сливки. Ум. верхнинка.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. По одній не закушують.
Зближа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. збли́зити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. Cм. недосвідченість.
Обідранка, -ки, ж. Оборванная женщина.
Рубити, -блю, -биш, гл. Обрублять. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила.
Скрикувати, -кую, -єш, сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл.
1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N.
2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа.