Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видно нар. = видко. 1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу. Мет. 6. 2) Видно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Ум. видненько, виднесенько, виднечко. 3) Также: видно. Повидимому, вѣроятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові. Гліб.
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 399.
Піддубок, -бка, м. = піддубень. Чуб. V. 1183.
Поміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Шевч. 79. Своїм розумом поміркувать. ЗОЮР. І. 174.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі. МВ. (О. 1862. І. 72).
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
Роспрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Распрощаться, проститься. Распрощалась душа з тілом. Чуб. V. 741.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути. Уман. у.
Стерник, -ка, м. 1) Рулевой. 2) пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. ІІ. 10.