Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Еконо́м, -ма, м. = оконом. Посіпака економ.... нарід катував. Гн. II. 174.
Заслоня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Заслонять, заслонить, закрывать, закрыть, завѣшивать, завѣсить. Сирая земля двері залегла, віконця заслонила. Мет. 151. Укинув її в піч і заслонив. Рудч. Ск. II. 40. Я гірко плакала, що не довелось їй очі заслонити. Г. Барв. 95.
Луско́вий, -а, -е. О тканяхъ: вытканный узоромъ въ видѣ чешуи (луска)? Скатертиночки все лусковії. Грин. III. 119.
Подосліджувати, -джую, -єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Пустіти, -тію, -єш, гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.
Рямя, мя, с. Рубище. Світиться у вас крізь рямє тіло. К. ЦН. 238. Не одежа на ній, а старече рямя. Кв. І. 215.
Товарчий, -чого, м. Пастухъ рогатаго скота. Черном.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола. Зміев. у.
Шибениця, -ці, ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен. Ном. № 2671.