Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища.
Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. 2) Пасть. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Зі́мно 2 нар. Холодно.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола.
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Правувати, -вую, -єш, гл. Управлять. Правувати човном. Правують пани добре.
Розчавити, -влю, -виш, гл. Раздавить, расплющить. Розчавив таркана.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка.